Вознесіння та день Костянтина й Олени: традиції, заборони та народні прикмети 21 травня
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
21 травня 2026 року збігаються два свята: одне з 12 головних православних свят — Вознесіння Господнє, та день вшанування рівноапостольних царя Костянтина і цариці Олени.
На шостому тижні після Воскресіння Христового християни відмічають одне з найважливіших церковних свят – Вознесіння Господнє (народна назва — Вшестя). Воно завжди припадає на четвер.
Вознесіння Господнє стало переломною точкою у земному служінні Ісуса Христа і мало велике значення для всієї християнської спільноти. Лише у IV столітті це свято стало загальновизнаним і почало відзначатися щорічно на сороковий день після Великодня.
Відзначення Вознесіння Господнього супроводжується особливими традиціями. У цей день востаннє використовують пасхальне привітання «Христос воскрес!», що підкреслює зв’язок між Воскресінням і Вознесінням. Після цього вітання може відбуватися словами «Слава Ісусу Христу!», на що потрібно відповідати «Навіки Слава!». Віряни відвідують могили своїх рідних, приносячи печиво та інші символічні страви, щоб вшанувати пам’ять померлих.
У церквах під час богослужінь ховають плащаницю, що символізує закінчення земного шляху Христа і початок його небесного царювання. На полях селяни здійснюють обрядові дії, такі як катання крашанок на засіяних ділянках, вірячи, що це сприятиме доброму врожаю, оскільки саме в цей період починає викидати колос.
Костянтин та Олена: хто вони
Костянтин та Олена жили у III–IV століттях і правили Римською імперією. Костянтин переніс столицю з Риму до нового міста, яке згодом отримало його ім’я — Константинополь (сучасний Стамбул), і сприяв утвердженню християнства як основної релігії імперії. Цариця Олена, за церковним переказом, вирушила до Єрусалима і знайшла Хрест Господній, на якому був розп’ятий Ісус Христос. На місці поховання і Воскресіння Христа звели храм Воскресіння Христового. За заслуги у поширенні християнства обох зараховано до лику рівноапостольних — тобто прирівняно до апостолів.
Народні традиції
У народі це свято має безліч назв — Олена Льоносійка, Льняниця, Костянтин Огірочник. Головна традиція дня — посів льону та огірків: вважається, що все посаджене перебуває під особливим покровом святої Олени. До неї звертаються з молитвами про мир, здоров’я, сімейну гармонію та добрий урожай.
Оскільки день збігається з Вознесінням Господнім, церква радить утриматися від важкої роботи, прибирання та прання. Не можна сваритися, засуджувати інших і відмовляти в допомозі — за переказом, Христос після Воскресіння і до Вознесіння ходить по землі в образі мандрівника.
Народні прикмети
Зранку небо червоне — чекай дощу та багатого врожаю грибів. Червоний захід сонця — знак гарної погоди на кілька днів уперед. Веселка вранці — до дощу, ввечері — до потепління. Дощ у цей день — до похмурої осені, а дощ із градом — зима в грудні буде сніжною та суворою. Якщо горобина «потопає» у цвіті — можна очікувати особливо багатого врожаю льону.
Іменини сьогодні відзначають Олена, Кирило, Костянтин, Михайло, Федір і Ярослав.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
